Зробити стартовою Додати у обране
 
Чернігівський міський відділ » Актуальні питання » Охорона водних ресурсів в Україні
Навігація по сайту
Головна сторінка
Актуальні питання
Надзвичайні ситуації та події
в регіоні
Санепідситуація в регіоні
План роботи санепідустанови
Лабораторні дослідження
Про публічну інформацію
Реквізити
 
Популярні статті
» Про випадки ботулізма
» Імунізація зберігає життя!
» 28 квітня - Всесвітній день охорони прац ...
» Про випадки ботулізма
» Виконання програми моніторингу об’єктів ...
» КУРІННЯ: МІФИ ТА РЕАЛЬНІСТЬ
» Моніторинг інфекційної захворюваності п ...
» Про випадки ботулізма
Архів новин
Травень 2021 (5)
Квітень 2021 (6)
Березень 2021 (5)
Лютий 2021 (6)
Січень 2021 (6)
Грудень 2020 (4)
Листопад 2020 (1)
Жовтень 2020 (3)
Вересень 2020 (3)
Серпень 2020 (5)
Липень 2020 (9)
Червень 2020 (6)
Травень 2020 (9)
Квітень 2020 (7)
Березень 2020 (6)
Лютий 2020 (5)
Січень 2020 (5)
Останні новини
ЗаголовокКатегория
  • Про випадки ботулізм...
  • Актуал...
  • КУРІННЯ: МІФИ ТА РЕА...
  • Актуал...
  • Моніторинг інфекцій...
  • Санепі...
  • Про випадки ботулізм...
  • Актуал...
  • Виконання програми м...
  • Лабора...
  • 28 квітня - Всесвітн...
  • Актуал...
  • Про випадки ботулізм...
  • Санепі...
  • Імунізація зберігає ...
  • Актуал...
  • Моніторинг інфекційн...
  • Санепі...
  • Профілактика малярії
  • Актуал...
  • Виконання програми м...
  • Лабора...
  • Чим дихає наше мі...
  • Актуал...
  • Туберкульоз – загроз...
  • Актуал...
  • Охорона водних ресур...
  • Актуал...
  • Моніторинг інфекційн...
  • Санепі...
  • Про виконання програ...
  • Актуал...
  • Щодо рівня епідемічн...
  • Актуал...
  • Їжа швидкого приготу...
  • Актуал...
  • Транспортний шум та ...
  • Актуал...
  • Моніторинг інфекційн...
  • Санепі...
    SiteInfo
     Лучшие авторы:
      1    red     91  -  0
      2    serbel     1  -  0


     Новостей:
      Сегодня: 1
      За месяц: 8
      За все время: 91


     Пользователей:
      Новых: 0
      За месяц: 0
      Всего: 33
    Зараз онлайн
    Зараз на сайті: 5
    Пошукових роботів: 0
     
     

    Актуальні питання : Охорона водних ресурсів в Україні
     

    Генеральна асамблея ООН оголосила 22 березня Всесвітнім днем водних ресурсів. Метою проведення цього Дня є підвищення рівня обізнаності про значення і важливість води для продовження життя на Землі, а також про те, як раціональне використання водних ресурсів сприяє підвищенню рівня економіки і соціального добробуту.

    Поверхневі водні ресурси України формуються, в основному, в басейнах Дніпра, Дністра, Сіверського Дінця, Південного і Західного Бугу, Дунаю, а також малих річок Приазов’я та Причорномор’я.

    Поверхневі прісні водні об’єкти України вкривають 24,1 тис. кв. км, або 4,0% загальної території держави та характеризується нерівномірним розподілом водних ресурсів по території держави.

    З метою забезпечення населення та галузей економіки необхідною кількістю води в Україні збудовано 1103 водосховища загальним об’ємом понад 55 млрд. куб. м та близько 48 тис. ставків, 7 великих каналів довжиною 1021 км, водоводи великого діаметра, якими вода надходить у маловодні регіони України.

    Проблеми охорони вод, зокрема, питної води обумовлені станом водних ресурсів в Україні, оскільки у нас зараз налічується  63 119 річок, у тому числі 9 великих (площа водозбору понад 50 тис. км ),  81 середніх (від 2 до 50 тис. км ) і 63 029 малих (менше як 2 тис. км ). Загальна довжина річок становить 206,4 тис. км, з них 90% припадає на малі річки.

    Регіональні відмінності полягають у тому, що до середньозабезпечених (6,19 тис. куб. м на одного жителя) за міжнародною класифікацією належить лише Закарпатська область. У Чернігівській, Житомирській, Волинській та Івано-Франківській областях цей показник низький (2-2,6 тис. куб. м), а у решті - дуже низький і надзвичайно низький (0,11-1,95 тис. куб. м на одного жителя).

    Так наприклад, згідно з класифікацією ООН, за запасами води, які формуються на території нашої країни і доступні для використання, Україна є однією з найменш забезпечених країн Європи. За зазначеною класифікацією мінімальний рівень водозабезпеченості складає 1,7 тис. куб. м на рік на одну людину. В Україні цей показник складає близько 1,2 тис куб. м. (залежить від водності року та загальної чисельності населення).

    Серед 152 країн світу Україна за цим показником посідає 111 місце. У загальносвітовому обсязі водозабір з річок, озер, водоймищ становить 11,3 млрд. м3 , підземних джерел — 2,5 млрд. м3, безпосередньо з морів — 0,9 млрд. м3.

    Пиття води в житті людини має вирішальне значення, без їжі людина може жити до 2 місяців, а без води – до 5 діб. За даними ВООЗ, велика кількість захворювань людини, як гострих так і хронічних виникає саме від споживання неякісної питної води. Більша половина нашого організму складається  з води, а зневоднення на 10—20% є небезпечним для здоров’я, особливо в спекотну пору року.

    На сьогодні  водозабезпечення в Україні здійснюється за рахунок підземних вод лише на 25%,  так як в більшості країн Європи використання підземних вод сягає 90%, що забезпечує задоволення потреб населення високоякісною питною водою, а інша нестача питної води компенсується з поверхневих водойм.

    Усі води (водні об'єкти)  підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров'ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об'єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних, хімічних та мікробіологічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.

    Використання водних ресурсів у промисловому виробництві є стратегічно важливим напрямком для галузей економіки. Вода є основою багатьох виробничих процесів. Навіть за умови використання найсучасніших технологій використання води є обов’язковим практично у всіх галузях починаючи від виробництва машин і механізмів до сільського господарства. Приготування робочих розчинів і рідин, промивання деталей та обладнання, напування тварин, поливання рослин, використання пару, випробування трубопроводів — всі ці процеси потребують використання значних обсягів води та подальшого її скидання до водних об’єктів.  Враховуючи обмеженість водних ресурсів,  особливо прісних питних вод, їх охорона та раціональне використання набувають особливої актуальності. Усвідомлюючи це Україна забезпечує охорону поверхневих та підземних вод на законодавчому рівні. Зокрема, у нашій державі прийнято  Водний кодекс України (ВКУ), де відображено основні положення щодо поводження із водними ресурсами.

    Про те, навіть при наявності законодавчого державного рівня охорони водних об’єктів України, основними причинами забруднення поверхневих вод залишається скид неочищених та не достатньо очищених комунально-побутових і промислових стічних вод безпосередньо у водні об'єкти та через ситему міської каналізації; надходження до водних об'єктів забруднюючих речовин у процесі поверхневого стоку води із забудованих територій та сільгоспугідь; ерозія ґрунтів на водозабірній площі.

    Особливості нераціонального використання водних ресурсів призвели допорушення норм якості води до таких рівнів, які ведуть до деградації водних екосистем.

    Значна частина населення України використовує для своїх життєвих потреб недоброякісну воду.

    Більша частина зарегульованого стоку в Україні припадає на дніпровський каскад водосховищ загальним об’ємом 43,8 куб. км і корисним об’ємом 18,5 куб. км. Всі шість водосховищ дніпровського каскаду мають комплексне призначення.

    Про забруднення водних ресурсів зворотними водами за результатами узагальнення даних державного обліку водокористування за останні роки у поверхневі водні об’єкти скинуто 4715 млн. куб. м стічних вод, у тому числі: підприємствами промисловості – 2785 млн. куб. м, житлово-комунальної галузі – 1510 млн. куб. м та підприємствами сільського господарства – 355.5 млн. куб. м.

    Із загального обсягу скинутих у водні об’єкти стічних вод забруднені складають 997,3 млн. куб. м (21,15%), нормативно-очищені – 1023 млн. куб. м   (21,7 %), нормативно-чисті без очистки – 2550 млн. куб. м (54,08%) та шахтно-кар’єрні води що не категоруються – 144,7 млн. куб. м (3%) .

    У територіальному розрізі найбільше забруднених стічних вод скидається у Дніпропетровській (230,3 млн. куб. м, що складає 37,3 % від із загального обсягу скидів в області), Донецькій (199,4 млн. куб. м, що складає 24,9 % від із загального обсягу скидів в області), Запорізькій (64,17 млн. куб. м, що складає 6,7 % від із загального обсягу скидів в області), Львівській (70,81 млн. куб. м, що складає 42,25 % від із загального обсягу скидів в області) областях та у м. Києві (284,3 млн. куб. м, що складає 52,4 % від із загального обсягу скидів в місті).

    За результатами узагальнення звітів про використання води за  рік у галузевому розрізі найбільшими забруднювачами є підприємства житлово-комунальної галузі, якими скинуто  607,5 млн. куб. м забруднених стічних вод.

    Підприємствами промисловості скинуто 311,1 млн. куб. м забруднених стічних вод, із них найбільші забруднювачі – підприємства чорної металургії (278,3 млн. куб. м) та хімічної промисловості (12,77 млн. куб. м), та підприємствами сільського господарства скинуто 28,9 млн. куб. м забруднених стічних вод.

    У басейновому розрізі об’єми скидів забруднених стічних вод розподіляються у такому порядку: у басейні Дніпра – 628,6 млн. куб. м, Західного Бугу – 64,0 млн. куб. м, Сіверського Дінця – 41,9 млн. куб. м, Дунаю –24,7 млн. куб. м, Дністра – 20,1, млн. куб. м, Південного Бугу – 4,2 млн. куб. м.

    На якість поверхневих вод негативно впливає також скид шахтно-кар’єрних вод, які практично без очистки скидаються у поверхневі водні об’єкти в об’ємі  228,2 млн. куб. м.

    Разом із стічними водами до поверхневих водних об’єктів у останні роки скинуто 20,84 тис. т завислих речовин, 259,1 т нафтопродуктів, 5,98 тис. т азоту амонійного, 46,98 тис. т нітратів, 1,65 тис. т нітритів, 195,0 т СПАР, 422,4 т заліза, 4552,0 т фосфатів тощо.

    Останні п’ять років відзначаються низькою водністю, що призвело до обміління більшості водотоків України. За даними науково дослідних установ з карти держави за 20 років зникло понад 10 тисяч малих річок.

    Особливо тепер, в умовах інтенсивних змін клімату, температурні показники в Україні за останні десять років зростають швидше. До чого призводять кліматичні зміни? До того, що кількість опадів випадають з нерівномірними інтервалами, або зменшується, а рівень випаровування зростає. У 2020 році посухи спостерігаються по всій території Україні, навіть в областях, які належать до вологих зон.

    Ми перебуваємо в періоді маловоддя, коли водні ресурси практично не поповнюються, бо опади, які випадають, поповнюють запаси вологи в ґрунті, але не формують стік, водночас із озер, ставків, водосховищ  і підземних водних джерел витрачаються накопичувальні ресурси. Обмеженість водного ресурсу відчуває і населення. Із деяких районів через відсутність води навіть спостерігається міграція. Зафіксовані випадки й у Львівській області, й у північному та центральному регіонах. Коли поверхневих ресурсів обмаль, селяни починають використовувати підземні. Але через гідрогеологічні особливості району, щоб добратися до води, іноді потрібно пробивати свердловину завглибшки понад 100 м.

    Що менше води в період маловоддя, то швидше погіршується її якість через антропогенне забруднення, яке не встигає розчинятися в річках. Додайте до цього зношеність очисних споруд, які з кожним роком працюють все гірше, а кількість забруднювачів і агресивність стоків зростають. Води мало, її якість з кожним роком погіршується, і це спричинює відсутність водного ресурсу в певних регіонах України.

    Істотним поштовхом до розвитку законодавчої бази щодо якості води та управління водними ресурсами країни стало підписання і ратифікація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

    Нові виклики постають перед країною та бізнесом у зв’язку з розробкою та введенням в дію нових нормативних актів та вимог, щодо користування водними ресурсами, так як наслідки застарілих підходів використання водних обєктів викликають занепокоєння на рівні всесвітнього масштабу.

    На  виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2006 р.  № 182 «Про затвердження Порядку проведення державного соціально-гігієнічного моніторингу» Чернігівським міським відділом  ДУ« Чернігівський обласний лабораторний центр МОЗ України» та його структурними підрозділами проводиться постійний лабораторний контроль за факторами навколишнього природного середовища, що можуть впливати на стан здоровʼя населення.

    При проведенні лабораторних досліджень в 2020 році за санітарно-хімічними та мікробіоличними показниками води відкритих водойм (р. Десна, р. Стрижень та гідрокар ʼ єр у районі Лісковиця) на відповідність вимог ДСанПіН № 173-96 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів»,   за хімічними   показниками були отримані    незадовільні результати по збільшенню біологічного споживання кисню (БСК-20) в 9-х   пробах із 14 досліджених (64.28 %) та за мікробіологічними показниками із 40 досліджених проб в 6 пробах (15%). Патогенна мікрофлора не виявл ялась .

    Показники хімічного та мікробіологічного забруднення води відкритих водойм можуть бути причиною багатьох хвороб, пов'язаних з водним фактором передачі, і навіть масових спалахів інфекційних та хронічних захворювань населення, що буде використовувати цю воду для питних та господарчо-побутових потреб .

    П итання удосконалення сучасної державної лабораторії моніторингу водних об’єктів на базі обласних лабораторних центрів МОЗ України та їхніх структурних підрозділів, шляхом покращення матеріально-технічної та нормативної бази, збільшенням кількості якісно підготовленого високо кваліфікованого  персоналу та достойної фінансової оцінки їхньої праці з боку держави , з алишається не вирішеним .

    Поступове розширення потужностей лабораторій дасть можливість охопити моніторингом більші площі масивів поверхневих вод в Україні.

    Для порівняння європейським хедлайнером моніторингу якості вод є Франція, яка проводить моніторинг 50% поверхневих вод.

    Але для України це лише початок, бо відсоток вираховується залежно від наявності персоналу та кількості лабораторій, який у нас значно нижчий в порівняня з ЄС.

    Давайте будемо оберігати наші водойми від забруднення разом і задумаємось над простим старовиним прислів’ям, - Не плюй у криницю, бо доведеться з неї ще води напитися.

     

    Лікар із загальної гігієни відділення епідеміологічного нагляду

    (спостереження) та профілактики неінфекційних захворювань                                                                   Ігнатенко А.В

     
     
     
     
     
  • Вплив фізичних факторів на мікробіологічний склад води відкритих водойм
  • Про виконання програми моніторингу об’єктів навколишнього середовища в м. Ч ...
  • Про якість води р. Десна на пляжі «Золотий берег»
  • Про якість води р. Стрижень у зони відпочинку «Ялівщина»
  • Виконання програми моніторингу об’єктів навколишнього середовища в м. Черн ...
  •  
     
     (голосов: 0)
     Версія для друку