Вода відкритих водойм, так само як ґрунт, являє собою природне місце існування для різноманітних мікроорганізмів. У ґрунтових водах мікроби зустрічаються рідше, оскільки вони проходять через ґрунтовий фільтр. Чисельність і склад мікроорганізмів у воді обумовлені фізико-хімічним станом (температура, опромінення сонячними променями, розчинність СО2 і О2, значення pH , солі і т. д.), вмістом поживних речовин, флорою і фауною, глибиною водойми, випуском стічних та промислових вод без очисних споруд та іншими факторами.

Живильні речовини, розчинені у воді, накопичуються на щільних частинках, в найдрібніших ущелинах пористих матеріалів. Цим пояснюється придонна локалізація водних мікроорганізмів, а також їх розповсюдження біля берегів річок і озер.

С початком літнього сезону згідно програми соціально – гігієнічного моніторингу фахівцями Чернігівського міського відділу ДУ «Чернігівський обласний лабораторний центр МОЗ України» здійснюється відбір та лабораторне дослідження за мікробіологічними показниками проб води відкритих водойм на території міста:

- р. Десна на  пляжі «Золотий берег» та  у зонах відпочинку біля човнової станції по вул. Рахматуліна, в районі парку-готелю «Чернігів» та у районі пішохідного мосту;

- р. Стрижень біля лісопаркової зони відпочинку «Ялівщина» та в районі вул. Єськова; 

- гідрокарʼєр у районі Лісковиця вул. Варзара.

На теперішній час за результатами лабораторних досліджень якість проб води річок Десна та Стрижень і гідрокарʼєру у районі Лісковиця вул. Варзара відповідає вимогам ДСанПіН № 173-96 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів» за мікробіологічними показниками: індекс лактозопозитивних кишкових паличок (ЛКП) не перевищує нормативне значення, патогенна мікрофлора відсутня.

Щорічно перед значною частиною сільських і міських жителів, які мають присадибні та дачні ділянки, постає питання, як захистити овочеві і фруктові культури від шкідників і хвороб щоб восени отримати зі своєї ділянки гідний урожай. У таких випадках практично завжди доводиться вдаватися до застосування хімічних засобів захисту рослин (пестицидів).

З метою зниження несприятливого впливу пестицидів на організм людини і навколишнє середовище при проведенні робіт по обробці рослин на присадибній ділянці необхідно дотримуватися деяких простих правил.

Купувати хімічні засоби (пестициди) необхідно тільки в торговельній мережі в спеціальній упаковці (без порушення цілісності) з наявністю етикетки та інструкції по застосуванню та призначенню, переліку  запобіжних заходів, симптомів отруєння і методів надання першої допомоги при отруєнні.

З появою на світ маленької людини перед її батьками постають різноманітні і складні завдання, зокрема найголовніше, щоб дитина росла здоровою.

Але травми у дітей, на жаль, трапляються досить часто. Дитячий травматизм є однією з актуальних проблем охорони здоров'я. Значимість даної проблеми часто недооцінюється. Травматизм можна уникнути шляхом вжиття заходів профілактики чи боротьби з ним. Рівень травматизму, в тому  числі дитячого останнім часом невпинно зростає в усьому світі.

У виникненні травм у дітей суттєве значення мають вікові, анатомо-фізіологічні та психологічні особливості дітей, їх фізичний розвиток, недостатність життєвого досвіду, підвищений інтерес до пізнання оточуючого світу. Найменш розповсюджений травматизм серед дітей першого року життя. Діти дошкільного віку майже   постійно знаходяться під наглядом батьків чи вихователів дитячих закладів і рівень травматизму серед них не перевищує 5% від загальної кількості. Найбільша кількість випадків травмування дітей припадає на вік 13-15 років. В цей час дитячий травматизм зумовлений не тільки природною цікавістю і рішучістю, але ще й бажанням покрасуватися перед ровесниками, бути не гірше, ніж інші, і проявляти безрозсудну сміливість.  Д іти шкільного віку отримавши певну самостійність та свободу і не маючи достатнього життєвого досвіду травмуються значно частіше. При цьому хлопчики серед травмованих складають 65-70%, що пояснюється їх схильністю до рухливих ігор, активного відпочинку.

Таке питання задавав собі майже кожен хто потрапляв в ситуацію коли розбивався ртутний термометр. З різних джерел хоча б один  раз в житі  ми чули про ртуть і яка вона небезпечна. Щоб зрозуміти більше потрібно розібратися, що ж таке ртуть і який вплив на організм вона чинить.

Ртуть — це сріблясто-білий важкий метал, який відноситься до т оксичних   речовин першого класу небезпеки, рідкий за кімнатної температури та має властивість випаровуватись навіть  при +18° С .

Пари ртуті та його сполуки дуже токсичні для організму навіть в незначних концентраціях. Потрапляючи через органи дихання, ртуть легко поглинає ться альвеолами легень і проникає в кров, а дсорбована еритроцитами форма розноситься по організму  проявляючи високу спорідненість до тканини мозку, вона негативно впливає на білковий обмін, нирки, шкодить нервовій системі викликаючи зміни нервово емоційного стану і може викликати критичні розлади в роботі серцево-судинної системи.

З 11 травня 2020 р Кабінетом Міністрів України за умови виконання вимог постанови Головного державного санітарного лікаря України від 09.05.2020 р. № 20 дозволена робота перукарень та салонів краси з неодмінним дотриманням вимог ДСПіН 2.2.2.022-99 «Державні санітарні правила та норми для перукарень різних типів». Водночас всі заклади повинні обов'язково дотримуватися затверджених тимчасових рекомендацій, спрямованих на запобігання ускладнення епідемічної ситуації в період пом’якшення карантину.

Необхідність рекомендацій визначена тим, що ризик інфікування коронавірусом в закладах індустрії краси залишається досить високим. Надання послуг перукарем, косметологом або манікюрницею передбачає безпосередній  контакт відвідувача і майстра, контакт набагато ближчий, ніж в магазині між продавцем і покупцем. Майстер знаходиться близько до клієнта, торкається його особи, нахиляється, саме ці чинники і відносяться до найбільш небезпечних і несуть найбільшу загрозу інфікування. І убезпечити клієнтів допоможе неухильне дотримання санітарних норм з боку працівників перукарень та салонів краси  і їх особиста відповідальність.

За даними Центру громадського здоров’я, станом на 9:00 13 травня в Україні 16425 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 439 летальних, 3716 пацієнтів одужало. Хворобу підтверджено у 1130 дітей та 3208 медиків.

З настанням весни і виходу іксодових кліщів із стану діапаузи, а також протягом літньо–осіннього періоду у мешканців м. Чернігова з'являється ризик інфікування збудниками природноосередкових  інфекційних захворювань. Найбільш поширеним з таких захворювань серед населення міста протягом останніх років став іксодовий кліщовий бореліоз або хвороба Лайма.

За минулий  2019 рік у Чернігові було зареєстровано 63 випадки хвороби Лайма. За 4 місяці поточного року на хворобу Лайма захворіло 3 мешканців міста. Осередки інфекції функціонують насамперед у лісопаркових зонах міста, на територіях із зеленими насадженнями, садово-дачних товариствах і т.п.

 Кліщі, які являються переносниками збудників даного захворювання, частіше зустрічаються у помірно затемнених і вологих місцях лісу із густою травою і підліском. Вони концентруються біля лісових стежок і підстерігають свою «здобич» сидячи на траві, гілках кущів, дерев, адже для забезпечення циклу розвитку (перехід від стадії личинки до німфи і дорослих самки або самця) їм необхідна кров. Якщо у безпосередній близькості від кліща проходитиме тварина або людина, його реакція буде миттєвою: лапками, що мають кігтики та присоски, він надійно чіпляється до своєї майбутньої «жертви», а далі обирає місце для харчування.