Вібрація є одним із поширених виробничих факторів, що впливають на стан здоров’я працюючих. Вібрація як чинник виробничого середовища зустрічається в будівельній, металообробній, машинобудівній промисловості,  у сільському господарстві та на транспорті.
     Вібрація - це механічні коливання твердих тіл, які сприймаються людиною як відчуття струсу.
     Розрізняють загальну та локальну вібрацію.
  Локальна вібрація - один з найбільш поширених професійних факторів. Її джерелами є ручні машини (або ручні механізовані інструменти), органи управління машинами і устаткуванням (рукоятки, кермові колеса, педалі), ручні немеханізовані інструменти і пристосування (наприклад, різні молотки), а також оброблювані деталі, які працівники утримують в руках. Робота з цим обладнанням пов'язана з впливом на організм людини вібрації, що передається через руки, ступні ніг або інші частини тіла.
   Загальна вібрація - це транспортна вібрація, технологічна вібрація і транспортно-технологічна вібрація. До джерел транспортної вібрації відносять: трактори сільськогосподарські та промислові, автомобілі вантажні та ін. До джерел транспортно-технологічної вібрації відносять: екскаватори, крани промислові та будівельні, вібростоли та інше устаткування. До джерел технологічної вібрації відносять: верстати метало- та деревообробні, ковальсько-пресове обладнання, ливарні машини та ін.
  Вплив виробничої вібрації призводить до змін як фізіологічного, так і функціонального стану організму людини. Зміни у функціональному стані виявляються підвищенням стомлюваності, порушенням роботи вестибулярного апарату, зміною координації рухів. Зміни в фізіологічному стані організму частіше проявляється в розвитку захворювань серцево-судинної системи, порушень функцій опорно-рухового апарату, ураженні суглобів, м'язового апарату.
   Все це може привести до виникнення професійного захворювання - вібраційної хвороби. Характерними проявами вібраційної хвороби є порушення кровообігу і спазми судин, в першу чергу в кінцевих фалангах пальців, біль в руках, що підсилюється після роботи і ночами. Спостерігається побіління шкіри пальців, зниження температури шкіри. Вібраційна хвороба зустрічається у клепальників, шліфувальників, полірувальників, у працюючих з пневматичними і відбійними молотками. Шкідливий вплив вібрації посилюється одночасним впливом на працюючих зниженої температури повітря робочої зони, підвищеного рівня шуму, охолодження рук робочого при роботі з ручними машинами, незручної пози.
    Основними методами і засобами захисту від вібрації є:
- гігієнічне нормування вібрації з встановленням гранично допустимих величин та їх лабораторний контроль;
- усунення безпосереднього контакту з вібруючим обладнанням шляхом застосування дистанційного управління, промислових роботів;
- зменшення інтенсивності вібрації безпосередньо в джерелі , наприклад зміна маси тіла інструменту, підігрів рукояток;
- застосування вібродемпфірування, динамічного виброгашения, активної і пасивної віброізоляції, амортизації обладнання (в якості амортизаторів застосовують гуму, пробку, металеві пружини, резинометалеві конструкції), ;
- раціональна організація режиму праці та відпочинку;
- використання засобів індивідуального захисту (антивібраційні рукавиці, водонепроникні одяг і взуття) ;
- організація медичного спостереження за станом здоров’я працівників вібронебезпечних професій;
- теплові процедури для рук у вигляді гидропроцедур або сухого повітряного обігріву;
- взаімомассаж і самомасаж рук і плечового пояса;
- ультрафіолетове опромінення;
- вітаминопрофілактика.
 
Завідувач відділення епідеміологічного нагляду
(спостереження) та профілактики неінфекційних
захворювань                                                                          Л. А. Надєждіна